Як виглядало і як називалося Українське Придунав'я на карті 1720 року

«Україна або козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії, зображена Йоганом-Баптистом Гоманном».

В лівому верхньому куті цієї мапи ми бачимо назву "UKRANIA Terra Cosaccorum"

В романських мовах (іспанській, португальській, каталонській...) Україна пишеться й читається як «Укранія» (Ucrania) — назва, що, за цією версією, походить від історичних етнонімів племен-автохтонів укрів (укране) з праукраїнської країни Славія, розташованої на півночі давньої Європи. Перші історичні писемні згадки в європейських анналах і хроніках датуються серединою VI століття після Христа.

Там де зараз південь Одещини і українське Придунав'я, ми бачимо назву «Budzacensis» — це латинізований географічний прикметник від назви історичного регіону Буджак. Tartaria Budzacensis (Буджацька Тартарія) — це історична латинська назва південноукраїнського степового регіону (Буджака), розташованого між гирлами річок Дністер і Дунай, яка використовувалася на європейських картах XVII–XVIII століть.

Джерело: Придунав'я-онлайн

Про двох видатних дослідників, які створили основу для збереження історичної пам’яті Болградщини

Сьогодні, 15 серпня, в Україні відзначають День археолога — професійне свято людей, завдяки яким минуле перестає бути лише сторінками підручників і стає живою історією, яку можна побачити, дослідити та передати наступним поколінням. Для Болграда цей день має особливе значення, адже з містом пов’язані імена людей, які присвятили своє життя пошуку, дослідженню та збереженню історичної спадщини півдня Одещини. Про видатних дослідників розповіли у Болградській міській раді

Серед них — Михайло Васильович Агбунов та Леонід Васильович Субботін, яким за вагомий внесок у розвиток і збереження історико-культурної спадщини Болграда було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Болград» посмертно.

Михайло Агбунов — відомий український вчений болгарського походження, доктор історичних наук, професор, мандрівник і письменник. Він досліджував історичну географію античного світу, скіфо-античну історію Причорномор’я, брав участь в археологічних розкопках та розвідках на території Болградського району.

Його експедиції пролягали не лише українським Причорномор’ям. Він досліджував маршрути древніх мореплавців у Чорному та Середземному морях, побував в Атлантиці. Окреме місце у науковій та просвітницькій діяльності Михайла Агбунова посідала історія Болграда та його засновника — генерала Івана Інзова, якому науковець присвятив окрему книгу.

Звання «Почесний громадянин міста Болград» Михайлу Агбунову присвоєно у 2018 році посмертно.

Не менш вагомим є внесок у дослідження Болградщини Леоніда Субботіна — вченого-археолога, педагога, краєзнавця та засновника Болградського історико-етнографічного музею.

Працюючи вчителем малювання у Болградській школі №2, Леонід Субботін створив історико-археологічний клуб «Юний археолог» і разом зі школярами вирушав у експедиції.

За роки досліджень ним було відкрито 255 поселень, а під його керівництвом досліджено 334 кургани, що стало величезним внеском у вивчення археологічної спадщини усієї Одеської області.

Леонід Субботін залишив після себе близько 150 наукових праць, серед яких 10 монографій, а головне — створив основу для збереження історичної пам’яті міста Болград.

Звання «Почесний громадянин міста Болград» йому було присвоєно у 2019 році посмертно.

«Історична пам’ять — це фундамент, на якому будується майбутнє. Болград має чим пишатися, адже його історія — це не лише дата заснування чи сторінки минулого. Це люди, які своїми знаннями, працею та любов’ю до рідного краю відкривали цю історію для всіх нас. Ми маємо берегти їхню спадщину та передавати її наступним поколінням», — зазначає Болградський міський голова Сергій Димитрієв.

Ізмаїлець Ярослав Мінков — призер міжнародного шахового турніру «Всесвіт чемпіонів»

Юний ізмаїльський шахіст Ярослав Мінков здобув третє місце на міжнародному турнірі з класичних шахів «Всесвіт чемпіонів», який відбувся у румунській Браїлі. Водночас спортсмен підвищив свій міжнародний рейтинг одразу на 50 пунктів.

Міжнародний турнір з класичних шахів «Всесвіт чемпіонів» відбувся 7–9 серпня у місті Браїла (Румунія), повідомляє Ізмаїл-онлайн з посиланням на Ізмаїльський Палац дітей та юнацтва.

У змаганнях успішно виступив вихованець шахового клубу «Біла тура» Палацу дітей та юнацтва в Ізмаїлі Ярослав Мінков.

Вторгнення Червоної армії до румунської території в 1940 році

Вступ радянських танків до містечка Липкани у Бессарабії, червень 1940 р. Знімок з українського кінофотофоноархіву ім. Пшеничного.

28 червня 1940 року о 14.00 – Червона армія вторглася на територію Румунії (яку СРСР називав "Бессарабія") та Північної Буковини. Наступного дня в районі містечка Болград висадилися півтори тисячі бійців 204-ї повітряно-десантної бригади (ВДБР), які здійснили марш-кидок до берега Дунаю навпроти міста Галац, що закриває дельту цієї річки.

Згідно з таємним протоколом до пакту Молотова — Ріббентропа, СРСР претендував  на "Бессарабію" (яку вважав окупованою Румунією з 1918 року).

Чому мешканка Ізмаїла — це ізмаїлка

Мешканці Ізмаїла - він ізмаїлець, вона ізмаїлка

 

 

Мовний лікнеп: як звуть жительок Ізмаїла насправді?

 

У дискусіях про правильне найменування жителів українських міст (катойконімів) часто виникають суперечки. Довгий час під впливом мовних кальок та радянських словникових маркерів у вжиток активно впроваджувалися штучні суфікси. Один із яскравих прикладів — спроба називати мешканців Ізмаїла «ізмаїльчанами» та «ізмаїльчанками».

Проте з погляду академічної мовної норми, традиції та законів українського словотвору, єдина правильна назва жінки тут — ізмаїлка. Чому це так, пояснюють чіткі мовознавчі правила.

 

1. Логіка словотвірного ланцюжка

В українській мові утворення назв жительок безпосередньо залежить від форми чоловічого роду. Відомий мовознавець, професор Олександр Пономарів завжди наголошував на тому, що суфікс -чан(и) для Ізмаїла є неприродним і неоковирним. Правильна форма чоловічого роду в однині — ізмаїлець (у множині — ізмаїльці).

За законами українського мовознавства, якщо назва чоловіка закінчується на суфікс -ець, то відповідна жіноча форма утворюється за допомогою додавання суфікса -к(а):

• ізмаїлець + ка = ізмаїлка (при цьому суфікс -ець відсікається).

Цей механізм є системним і природним для нашої мови. Ми бачимо його на багатьох інших прикладах:

• полтавець — полтавка
• чернівчанин (через -чан-, бо від Чернівці) — але чернівчанка
• канівець — канівка
• корець — корчанка (або кореччина — залежно від історичних чергувань), але для Ізмаїла базою є саме ізмаїлець.

Ізмаїлка Ірина Апостолакій стала переможницею міжнародного турніру з шахів

У XIII-му літньому міжнародному турнірі з класичних шахів, який проходив з 27 липня по 2 серпня в іспанському місті Аліканте, взяли участь 64 учасники з восьми країн світу. Однією з переможниць змагань стала шахістка з Ізмаїла.

В Аліканте (Іспанія) з 27 липня по 2 серпня проходив XIII-й літній міжнародний турнір з класичних шахів, у якому взяли участь 64 учасники з 8 країн (Чехія, Нідерланди, Грузія, Монако, Бразилія, Норвегія, Україна та Іспанія).

Переможницею жіночого заліку у турнірі стала випускниця ізмаїльського клубу «Біла тура» Ірина Апостолакій. Ірина виграла 4,5 очка з 7 турів та змогла підвищити свій міжнародний рейтинг на 51 пункт, повідомили у Палаці дітей та юнацтва.

Вітаємо та бажаємо подальших перемог!