Ізмаїлка стала обличчям бренду Кайлі Дженнер

22-річна українська модель Віра Бошкова стала новим обличчям модного бренду KHY, який заснувала американська бізнесвумен і зірка реаліті-шоу Кайлі Дженнер.

Про це стало відомо з допису дівчини в Threads.

Віра опублікувала у соцмережах кадри зі зйомки нової колекції і поділилася враженнями.

"Не думала, що мій перший тредс буде таким, але… Кайлі Дженнер виклала сторіс зі мною. Так, це я - та сама українка для кампанії бренду KHY", - написала модель.

Бошковій - 22 роки, вона родом з міста Ізмаїл Одеської області та навчається в Одеському національному морському університеті.

Хто такі "руssкіє" і чи існують вони юридично?

В Ізмаїлі точаться постійні дискусії через те що місто називають "городом руssкой славы". Зокрема, такий "статус" через кишенькових "блогерів" просуває міська влада.
Але через відсутність "славы", всі дискусії зводяться до питання - а хто такі "руssкіє"?  

Спробуємо розібратися з "руssкімі" з юридичного боку, - пишуть в групі Ізмаїл-онлайн.
* * *
Важливо розуміти, що так звані "руssкіє" не мають суб'єктності.

Тобто юридично їх не існує.
"Руssкій" - це просто самоідентифікація, а не нація і не етнос.

Назвати себе "руssкім" може будь який татарин, мансі, мордвин, угрофін, башкір, якут, бурят чи тунгус.

"Руssкій" - це штучно створена самоназва, яка об’єднує людей різного походження під ідеологією "руssкого мира". Цікаво, шо цю ідеологію правителі Московії після початку вторгнення в Україну зняли з порядку денного і зараз її не згадують, бо вона є чисто фашистською ідеологією і найбільше шкодить всередині самої РФ з її численними колонізованими народами.

Ізмаїльські електростанції. Історія без продовження

Історія електрогенеруючих підприємств Ізмаїла налічує понад століття. 

Перша електростанція в Ізмаїлі з'явилася перед початком Першої світової війни. Вона розташовувалась у будівлі, де сьогодні знаходиться СТО на вул. Капітана Семенюка.

Після закінчення Другої світової війни потреба в електроенергії в Ізмаїлі значно зросла. У зв'язку з цим було ухвалено рішення про будівництво нової електростанції. Будівництво почалося 1948 р. А вже за два роки об'єкт був пущений в експлуатацію. Першим керівником підприємства став направлений до нашого міста Міністерством комунального господарства Михайло Николаєв.

Станція працювала на кам'яному вугіллі. Він доставлявся залізницею і вивантажувався на території з так званої підвищеної колії. Далі вугілля прямувало на спеціальний млин, там дробилося на порошок і під тиском потрапляло у піч. За спогадами старожилів, вивантаження вугілля, його транспортування, подрібнення, та й сам процес горіння призводили до того, що величезна кількість вугільного пилу та гару осідали в цьому районі міста постійно.

Електростанція була паротурбінною. Її потужність спочатку становила 1500 кВт, а 1953 р. збільшилася до 4000 кВт. На той момент у технічному арсеналі були трофейні дизелі постійного струму, які до 1950 р. покривали половину потреби міста в електроенергії.

Перевантаження вугілля шляхом перекидання вагонів на Ізмаїльській тепловій електростанції.

 

У 1963 р. до Ізмаїльської електростанції були приєднані мережі Болграда, Кілії, Рені та Вилкового. Однак того ж року електростанцію було закрито, і на її базі було створено Ізмаїльське підприємство електричних мереж.

На жаль, на цьому поки що історія електрогенеруючих підприємств Ізмаїла переривається. Щоправда, на початку ХХІ століття у нашому місті виношувався проект будівництва власної парогазової електростанції. Під нього міськрадою навіть було виділено земельну ділянку в районі Болградського шосе, а згодом повідомлялося про те, що проектом зацікавився турецький інвестор. Проте невдовзі вибухнула війна.

Ігор ОГНЄВ.