Історія електрогенеруючих підприємств Ізмаїла налічує понад століття.
Перша електростанція в Ізмаїлі з'явилася перед початком Першої світової війни. Вона розташовувалась у будівлі, де сьогодні знаходиться СТО на вул. Капітана Семенюка.
Після закінчення Другої світової війни потреба в електроенергії в Ізмаїлі значно зросла. У зв'язку з цим було ухвалено рішення про будівництво нової електростанції. Будівництво почалося 1948 р. А вже за два роки об'єкт був пущений в експлуатацію. Першим керівником підприємства став направлений до нашого міста Міністерством комунального господарства Михайло Николаєв.
Станція працювала на кам'яному вугіллі. Він доставлявся залізницею і вивантажувався на території з так званої підвищеної колії. Далі вугілля прямувало на спеціальний млин, там дробилося на порошок і під тиском потрапляло у піч. За спогадами старожилів, вивантаження вугілля, його транспортування, подрібнення, та й сам процес горіння призводили до того, що величезна кількість вугільного пилу та гару осідали в цьому районі міста постійно.
Електростанція була паротурбінною. Її потужність спочатку становила 1500 кВт, а 1953 р. збільшилася до 4000 кВт. На той момент у технічному арсеналі були трофейні дизелі постійного струму, які до 1950 р. покривали половину потреби міста в електроенергії.
 |
| Перевантаження вугілля шляхом перекидання вагонів на Ізмаїльській тепловій електростанції. |
У 1963 р. до Ізмаїльської електростанції були приєднані мережі Болграда, Кілії, Рені та Вилкового. Однак того ж року електростанцію було закрито, і на її базі було створено Ізмаїльське підприємство електричних мереж.
На жаль, на цьому поки що історія електрогенеруючих підприємств Ізмаїла переривається. Щоправда, на початку ХХІ століття у нашому місті виношувався проект будівництва власної парогазової електростанції. Під нього міськрадою навіть було виділено земельну ділянку в районі Болградського шосе, а згодом повідомлялося про те, що проектом зацікавився турецький інвестор. Проте невдовзі вибухнула війна.
Ігор ОГНЄВ.
