Дуже зацікавила інформація в цій групі, чому московські православні церкви, і зокрема Свято-покровський собор в Ізмаїлі нагадують мечеті, пишуть в групі Ізмаїл-онлайн.
Подивився я на Свято-покровський собор... і він мені показався схожим на конюшню.
Це враження виникло через низьку, видовжену форму центрального нефа. Адже коли довжина будівлі переважає її висоту, вона втрачає вертикальну спрямованість, яка характерна для храмової архітектури, і починає нагадувати господарську споруду.
Крита колонада не є цілісною частиною конюшні, вона виглядає дивно: як сторонній навіс, який просто «притулили» до стіни. Вона стоїть так близько до основної будівлі, що її дах і колони буквально перерізають вікна храму. Через це всередині конюшні темно, а зовні — візуальний хаос. Вона має дешевий дах, взагалі там все вкрите яскравим металом, що робить конюшню схожою на критий ринок або вокзал. Лінії колонади, вікон і карнизів сперечаються між собою, створюючи візуальний хаос.
Купол на цьому "критому ринку" (якій порівнюють з куполом мечеті) не має величності і виглядає як технічна напівсфера, а не як сакральний символ.
Поєднання агресивно-блакитного кольору стін із занадто блискучим золотом куполів ще більше підсилює ефект «критого ринку». Це вбиває благородство класицизму, який любить стримані кольори.
Велика дугоподібна колонада сприйматися як занадто масивна конструкція, яка не несе функціонального навантаження, а лише перевантажує простір перед входом, розриваючи цілісність фасаду.
Вона сходиться до смішного входу в дзвінницю: дві тоненькі колони біля дверей дзвіниці занадто малі для такої гігантської стіни. Вони нічого не тримають і виглядають як декоративні підпорки. Поруч з колонадою ці дві маленькі колони біля дверей здаються випадковими залишками від іншого проєкту. Курячі ніжки.
А сама дзвіниця виглядає як конструктор: вона складена з несумісних частин — масивний глухий куб знизу, на який просто без переходу «поставили» круглу альтанку. Це створює відчуття недоладності. Гострі кути куба абсолютно порожні. В архітектурі це вважається помилкою: зазвичай там мають бути декоративні елементи, щоб перехід від квадрата до кола не був таким голим і грубим.
Куди не подивишся - скрізь стилістичний дисонанс. Ротонда-альтанка виглядає зайвою, існує сама по собі і збігається ні з конюшнею ні з дзвінницею. Навіщо вона там? Вона не просто існує сама по собі, а ще й має свій окремий стиль і колір купола, що остаточно перетворює площу на виставку випадкових малих архітектурних форм.
Весь цей ансамбль — це архітектурний тупик, де кожна нова прибудова не рятувала ситуацію, а лише глибше заганяла будівлю в естетичну катастрофу. Це наочний посібник того, як не треба будувати, якщо ви прагнете гармонії.
Очікую коментарі, що Свято-покровський собор самий красивий і гармонійній в світі, особливо колонада, але чи може хтось більш менш професійно спростувати мою "архітектурну" оцінку?
