«Ізмаїл румунський» — приблизно так називається туристична прогулянка історичними місцями нашого міста. Сюди, ймовірно, ви зайшли за запитом «Румунія Ізмаїл». Ця прогулянка дозволить вам не лише побачити, а й доторкнутися до румунської спадщини в нашому місті.
Румунський період в історії Ізмаїла тривав майже 25 років: з 21 січня 1914 по 1940 рік, а потім після визволення румунськими військами з липня 1941 по серпень 1944 року. Через десятиліття румунська спадщина збереглася, і ми можемо бачити її й сьогодні.
Румунія—Ізмаїл: «Кладовище героїв»
На території колишньої турецької фортеці, де розташовувався її бастіон із вежею «кавалер», було облаштоване військове кладовище. Спершу там ховали російських солдатів, загиблих під час російсько-турецької війни 1877–1878 років, а вже в роки Першої світової — військових країн Антанти, зокрема й румунів.
Після встановлення румунської влади в Бессарабії, у середині 1920-х років влада вирішила провести благоустрій і перебудову кладовища. Саме тоді, а точніше 29.05.1930, з’явився монумент-склеп «Пам’ятник героїв» з орлом на вершині, який сьогодні зусиллями патріотів Ізмаїла вдалося відтворити на тому ж місці. Він входить до нашої прогулянки «Пам’ятники Ізмаїла», яку ми рекомендуємо — у її описі можна дізнатися про нього детальніше. Зазначимо, що монумент спочатку був створений румунським архітектором Ф. Руттою. На мармурових плитах, розміщених на стіні склепу, були викарбувані прізвища солдатів, загиблих у боях за Ізмаїльський повіт — росіян, французів і румунів.
Хоч у червні 1940 — липні 1941 кладовище майже повністю зруйнували, під час другого, хоч і короткого, приходу румунська влада змогла подбати про його відновлення — настільки, наскільки це було можливо.
Повторно кладовище зруйнували вже у 1970-ті роки.
Румунія—Ізмаїл: площа перед Покровським собором
Слід зазначити, що сам Свято-Покровський собор міг не пережити румунський період. За свідченням ізмаїльця Івана Ткаченка, його син Федір, учасник підпільної групи, зірвав плани підриву собору, в якому перебували румунські офіцери. За це його оголосили зрадником, і невдовзі він був заарештований СМЕРШем.
Поруч, на місці, де сьогодні стоїть ще одна візитівка Ізмаїла — пам’ятник О. В. Суворову, у румунський період стояв пам’ятник румунському королю Фердинанду. Його встановили 4 листопада 1937 року, але під час входження російських військ пам’ятник перевезли до Тулчі, а вже 20 липня 1942 повернули до Ізмаїла. Під час другого приходу російських військ у 1944 році статую знову відправили до Румунії, де вона й зникла безвісти.
Румунські будівлі в Ізмаїлі
Будівля жандармського легіону
Дата спорудження — не пізніше 1876 року.
Почнемо з центру міста, де розташована одна з красивих будівель, яка до недавнього часу перебувала у віданні райвідділу охорони здоров’я (стаціонар шкірвендиспансеру), а потім була передана місту. Свого часу її придбав почесний громадянин Ізмаїла, а згодом двічі міський голова Федір Тульчіанов. Але з 1918 по 1940 рік цей особняк із червоної цегли займав румунський жандармський легіон. У травні 2017 року будівлю продали.
Відділення Національного банку Румунії
Дата спорудження — 1870 або 1907 рік.
Поруч стоїть ще одна цікава будівля — пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона ніколи не була житловою і від початку будувалася під фінансову установу. Варто звернути увагу на орнамент металевих кованих ґрат вхідних дверей, витончені тримачі для прапорів, ліпні прикраси над вікнами і, звісно, рослинний орнамент хвіртки.
До румунської окупації тут містився банк, під час неї — відділення Нацбанку Румунії. Далі, у радянський період — відділення Держбанку СРСР, у період становлення незалежної України — відділення акціонерного комерційного банку «Україна». Сьогодні тут — відділення Державного казначейства України.
Відділення Аграрної палати Королівства Румунія
Дата спорудження — перша третина ХХ століття.
Про цю будівлю добре знають небайдужі ізмаїльці та меценати — нині тут міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей. Незвичні для Ізмаїла елементи готичного стилю надають будівлі особливого колориту: декоративні елементи фасаду, арка над замурованим головним входом, стрільчасті вікна, вигадливий карниз, колони.
У румунський період тут містилося територіальне відділення Аграрної палати Румунії. Після звільнення від окупантів будівлю передали Червонопрапорній Дунайській флотилії, а згодом — під відомчий дитячий садок моряків «Чайка». Коли військово-морські частини в Ізмаїлі припинили існування, будівля перейшла до Прикордонної служби України.
Фонд майна
Дата спорудження — не пізніше Другої світової війни.
На вулиці Пушкіна, у будинку №32, можна побачити невеликий, але ошатний будинок, чий фасад привертає увагу. Точної дати будівництва немає, але відомо, що в румунський період тут розміщувався фонд майна. Тоді ця вулиця називалася на честь полковника Колонела Недяну.
Поштове відділення
Дата спорудження — міжвоєнний період.
Будівлю, зведену в румунський період із добротної румунської цегли, нині займає музична школа №2. Спершу це був житловий будинок заможного мешканця, а під час румунської окупації тут розташовувалося поштове відділення.
За спогадами моряків Червонопрапорної Дунайської військової флотилії, після вигнання німецько-румунських загарбників з Ізмаїла підлоги цієї будівлі були буквально всіяні румунськими леями.
Офіс територіального підрозділу Міністерства соціальної політики Румунії
Дата спорудження — 1938 рік.
Цю будівлю можна побачити, спустившись із центру до Дунаю. Вона була зведена в румунський період, і з 1938 по 1944 роки тут працювало відділення Міністерства соціальної політики Румунії. Тут помітні характерні для румунської архітектури елементи: напівкруглі вікна, прорізи навісу над входом, засклений еркер.
Після звільнення Ізмаїла будівлю зайняв госпіталь Червонопрапорної Дунайської флотилії, потім — госпіталь Ізмаїльського гарнізону, а нині — стаціонар медико-санітарної частини Державної прикордонної служби України. Проте ізмаїльці й досі називають її просто «госпіталем».
Румунська адміністрація
Дата спорудження — 1841 рік.
Тут містилася румунська міська адміністрація на чолі з примаром (мером). Спочатку будівлю і зводили саме для міської управи, тому в інтер’єрі є деталі, що підкреслюють урочистість.
Румуни добудували до неї два крила і другий поверх, не порушивши ні пропорцій, ні стилю. Після окупації тут були міськвиконком і міськком партії, згодом — Палац піонерів. Ізмаїльці й досі називають цю будівлю «палацом піонерів».
Будинок учителя
Дата спорудження — 1926 рік.
Будівлю зведено в румунський період. Хоча невідомо, кому вона належала спочатку, з 1930-х років її викупила румунська примарія Ізмаїла під громадський центр для педагогів. На реконструкцію кошти виділяв навіть сам примар. У бібліотеці зберігалися великі фонди спеціальної та художньої літератури румунською мовою.
І сьогодні тут Будинок учителя — єдиний подібний заклад в Одеській області.
Агентство румунської річкової навігації
Дата спорудження — 1909 або 1910 рік.
Будівлю зводили для агентства Російського дунайського пароплавства (Санкт-Петербург), яке виконувало представницькі та управлінські функції. Вона мала два поверхи, але через вежу над головним входом за висотою нагадувала триповерхову. На той час у місті не було триповерхових будівель, тож вона була однією з найвищих.
Після остаточного вигнання румунської влади у 1944 році тут розмістилася диспетчерська Ізмаїльського порту, а нині — його капітанія.
Училище імені Братіану
Дата спорудження — кінець XIX — початок XX століття.
Сьогодні не кожен ізмаїлець знає, що в одній із найпрезентабельніших будівель міста, відомій як колишня адмінбудівля Радянського та Українського дунайського пароплавства, раніше діяло технічне училище імені Йона Бретіану — одного з провідних політичних діячів Румунії XIX століття, прем’єр-міністра у 1881–1888 роках.
Після створення Радянського дунайського пароплавства будівля стала його головним офісом. Наприкінці 1990-х через великі борги за телефонний зв’язок її передали компанії «Укртелеком», яка довела будівлю до занедбаного стану.
На щастя, у 2016 році її викупила туристична компанія «Ізмаїл-Тур», яка створила готель «Бессарабія».
Безумовно, це далеко не всі будівлі, що пережили або були зведені в румунський період історії Ізмаїла. Ми обрали лише найцікавіші з них.
