В цій групі неодноразово публікували документи про те що російський єзиг не був домінуючим у Придунав'ї, зокрема в Ізмаїлі, пишуть в пабліку Ізмаїл-онлайн.
Або дані, взяті з "Формулярного опису мешканців фортеці Ізмаїл із зазначенням національного складу (1806–1810)", який готувала Ізмаїльська міська поліція і де вказано що поряд з фортецею активно будувалося нове місто Тучков (Ізмаїл), в якому на той час проживало майже 7 тис. осіб, більшість з яких (понад 33%) була представлена українцями.
Наш чудовий ізмаїльский історик Oleksii Ilin Олексій Ільїн "розкопав" статистичну довідку про кількість і склад населення в Ізмаїльській області станом на кінець 1946 року (Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 1, оп. 46, спр. 3825).
Цікавий і інший факт - росіяни не складали більшості в жодному з районів Ізмаїльської області, крім Білгород-Дністровського. Як бачимо, відсоток росіян в Ізмаїльській області становив усього 17,3%, тоді як українців було 33,5%, а болгар – 26,7%, молдован 14,9%.
Варто зазначити, що поняття "росіяни" (самоназва - "русскіє люді") не є етнонімом, воно означає "мешканці Росії" і містить різні етноси - татари, марійці, мордва, комі, ненці, удмурти, буряти, якути тощо. Назвати себе "росіянином" - як тоді так і зараз - може кожен "тунгуз і друг степів калмик".



