Реляція генерал-аншефа Олександра Суворова фельдмаршалу Г. Потьомкіну була короткою і лаконічною: „Ура! Светлейший князь. У нас шебека 18-пуш. (пушечна. – Авт.), корабль – 60 пуш., не палит, окружен. Адмиральский корабль – 70 пуш. Спустил свой флаг. Наши на нем”.
Оце суто суворівське „наши на нем” дало змогу імперським історикам на довгі роки відібрати звитяжну перемогу козацького флоту України над ескадрою турецького адмірала Ескі-Гасана і приписати її Суворову.
Постать Антона Головатого в історії козацького флоту України є насправді легендарною. Доля розпорядилася так, що йому, єдиному серед флотоводців України, довелося пережити і гучну славу Січі, і трагедію її повторного зруйнування, відроджувати Військо Запорозьке під імператорським орлом та здобувати з ним славні перемоги на суші й морі, і, нарешті, після остаточного звільнення від османської експансії рідного Причорномор’я, вести своїх „извечных победителей над неприятелем” в чужі землі, на Кубань, і там заново стати біля витоків створення Кубанського козачого війська.
Народився Антон Андрійович Головатий в 1744 році у козацькій старшинській родині. Батько зміг дати сину непогану для того часу освіту, проте вважав, що завершити її син зможе лише на Січі, на козацькій службі.
