Міцний горішок Любить наш брат писати красиво. Один із журналістів у заголовку своєї статті про Тетяну Мітакі назвав її феєю з Ларжанки...
Міцний горішок
Любить наш брат писати красиво. Один із журналістів у заголовку своєї статті про Тетяну Мітакі назвав її феєю з Ларжанки. Мотивування сумніву не викликає: вона справді народилася й усе життя мешкає в цьому селі Ізмаїльського району на Одещині. Вона — нереально мініатюрна пані, у якій незбагненно як умістився великий художній дар. Але вже чим Тетяна Мітакі не є, то це зворушливим безтілесним створінням, яке робить дива за помахом чарівної палички. Радше, вона малесенький осколок скелі, який ні розламати, ні обтесати, але об який цілком можна поранитися.
Блискавка вдарила в скелю, коли Таня була в третьому класі. Не дівчинка — вогонь! І раптом постіль, лікарня, прогресуюча скутість рухів... Ангіна вразила суглоби, і дівчинка повільно, але неминуче наближалася до інвалідності. Але вперто продовжувала їздити за десять кілометрів до Ізмаїла, де навчалася в одній із кращих у місті загальноосвітніх і художніх шкіл. Закінчила обидві й тоді впритул зайнялася своїм здоров’ям. Київські медики, переконана Таня, зробили все, що могли. Але сім операцій, на яких вона сама наполягала, не повернули їй колишньої рухливості. Хвороба прогресувала й лише тимчасово відступала під натиском неймовірних зусиль і ціною страждань фізичних і душевних.
Таня не полюбляє про це говорити. Обриває будь-які спроби матері, Віри Лук’янівни, по-жіночому поділитися пережитим. Можна тільки уявити собі, через що пройшла ця родина.
